Вечір суботи. А завтра свято. Безлюдно на вулицях. Безлюдно в мережі.
Може того і хочеться щось написати. Бо тільки коли навколо мало людей, можна почути чиїсь слова.
Зараз я втомлений. Фізична втома відрізняється від розумової. Коли цілий день просидіти за ПК вивчаючи законодавство, то вечірня втома буде виявлятися в пришвидшеному ході думок, та загальній знервованості. Але якщо цілий день носити мішки з цементом та відра з будівельним сміттям, то ввечорі наступить справжній душевний спокій. Хочеться повної росслабленості та непорушності в тілі, і тільки в голові можуть повільно літати якісь думки. А ще може грати музика. Так в тролейбусі я насолоджувався Modest Mouse і думав про те що після дощу всі вулиці виглядають дуже беззахисно. І чорт його знає, як вулиця може виглядати беззахисною, але чомусь мені подумалось саме так. А зараз я слухаю Pink Floyd і пишу цей пост. А ще перед цим я написав смс, саме "написав", а не "відписав", як буває зазвичай. Просто так, захотілося передати свою коротку думку і смайл. Напевно як би я не був таким втомленим, то вже взявши телефон до рук, я б подумав щось типу  "та кому вбіса цікава твоя думка і твій смайл, маєш ровер і катайсі як то кажуть". Але втома не дозволяє робити такі складні розумові побудови і цитування ще не класичних музичних творів.
Щось я починаю писати довгими фразами і це тавтологічно починає мене знуджувати. Того переходячи до висновків зазначу шо життя непогана штука. Навіть якшо на закінчення дня тяжко підняти руки вкриті свіжими мозолями, а червоні від цементового пилу очі постійно намагаються заплющитись.